Кохання на війні. Історія волонтерки Світлани Легкої, яка знайшла свою долю в зоні бойових дій – kyiv24.news. «Кохання у пікселі»: сюжет телеканалу Київ про історію кохання Світлани та Сергія.
Весілля на фронті як яскраве свідченням того, що навіть у найжахливіші часи є місце для найсвітліших людських почуттів.
Про те, як кохання допомагає чекати, працювати і наближати перемогу, йшлося у сюжеті КИЇВ24.
Про історію свого кохання і створення родини на фронті розповіла Світлана Легка — українська волонтерка, продюсерка конкурсів краси «Міс Україна», член «Клубу успішних жінок» міста Києва і кандидат історичних наук.
Світлана до повномасштабного вторгнення — продюсер і хореограф. Тепер і волонтерка. Заснувала благодійний фонд, допомагає українським військовим і людям, які постраждали від війни.
«Дівчина, яка займалася культурою і освітою, викладала в університеті, за першим фахом я артистка балету, тому тут поєднана моя перша професія. Я в пуантах на одній нозі, в другій я в берцях», – каже вона.
Світлана розповідає, що ще рік тому від обстрілів у столиці у приміщенні її офісу ховалися 300 жителів району.
«Це приміщення для нас стало таким дуже знаковим, а надалі, коли люди виїхали, то ми переформували його під волонтерський центр, а потім вже відкрили благодійний фонд», – пригадує вона.
Багато років Світлана ставила роботу вище за особисте життя. Але, коли познайомилася з Сергієм, відчула, що зустріла свою людину.
«Він залицявся так красиво, він працював за кордоном навіть за 10 тисяч км передавав квіти передавав іграшки якісь подарунки навіть дізнався який у мене графік я не приділяю собі уваги я можу забути що я там їла позавчора він замовляв в ресторані їжу і мені привозили вечерю і це було так зворушливо», – ділиться Світлана.
За фахом Сергій — водолаз, багато років працював за кордоном. В Україну повернувся за три дні до початку війни і відразу пішов у військкомат. Спочатку був в обороні Києва, потім — Ірпінь, згодом — передова.
«Я відчула що мені з цією людиною спокійно і я відчуваю те тепло, і я з ним можу відчувати себе саме жінкою. Я зазвичай десь на коні, десь в палаючу хату, це все про мене, а саме з ним я відчула, що можу бути жінкою, можу бути іноді навіть маленькою дівчинкою, що я можу трошки вередувати, можу бути слабкою», – розповіла волонтерка.
Згодом Сергій зробив Світлані пропозицію одружитися. Думали справити весілля після перемоги, але Світлана вирішила не чекати і вирушила до коханого на фронт автівкою з гуманітаркою.
«Мої подружки допомагали мене збирати телефоном, ще у Франції подарували нам каблучки, телефоном Юля передавала сукню, Оля Полякова замовляла пошиття фати, подружка готовила пригощання», – розповіла Світлана.
31 грудня 2023 року Світлана і Сергій офіційно побралися. Весілля справили на передовій у штабі. Тепер згадуючи ці дні, Світлана береться за свої амулети і дякує Богу. Це хрестик від її матусі й Тризуб, подарований чоловіком.
«Він дуже хотів одружитися, а я доросла дівчинка, дуже спокійно ставилася до одруження. Можна жити і громадянським шлюбом, а потім побратися вже після перемоги, але я розуміла, як для нього це важливо, і як він цього чекає, і він цього дуже хотів, тому я подумала, чого чекати, якщо щось станеться, я потім. себе не вибачу», – пояснила вона.
Доки Сергій на фронті, молоде подружжя щодня спілкується телефоном.
Довіра, повага і спільна мета тримають пару міцно на будь-якій відстані. Вдячність відчувається у кожному слові.
«Пишаюсь? Я молюсь на неї, якби не вона, я б вже змерз в окопах і хлопці теж, котрим вона допомагає, я знаю людей, котрі кажуть, що якби не Світлана, було б набагато гірше», – каже Сергій.
Доки триває війна, закохані живуть окремо і бачаться лише під час службових відряджень.
«У мене мрія була побудувати будинок, ми вирішили і зараз дуже хочемо усиновити діток, я завжди дуже любила дітей і у мене 10 похресників і я дуже люблю дітей і Сергій любить дітей. Ми хочемо хлопчика і дівчинку. Можливо братика і сестричку, може ні, але це будуть наші діти», – поділилася планами на майбутнє Світлана.
Світлана та подруги волонтерки продовжують чекати військових додому. А весну і перемогу наближають кожен день добрими й світлими справами.
